Читачка | 2010-06-12 21:53

Я не журналіст. Олена пише про те, що хвилює. А Вам, журналісти чогось хочеться її критикувати. Пан Антоненко, Вас уже і бридко читати не и тільки тут, а і коментарях у "Високому Валі"- вдаєте себе самим розумним, і здається, що Ви нічого корисного своїми руками не зробили-одне словоблудство. Мені подобаються статті Олени Лазун, а Ви ллєте грязюку на ті почуття, які вона збуджує у своїх статтях.

Відповісти | З цитатою

Редактор новин | 2010-03-15 10:00

Сергій Соломаха

"Головне щоб держава, через саме такі заклади, як описує авторка, встановлювала мінімальні стандарти гуманітарної допомоги для тих, хто її потребує."
Якщо держава (читай - гниле чиновництво) навстановлює таких стандартів, то ми, працюючі люди, самі будемо голодранцями. Якщо не зможемо від податків ухилятися.
Допомагати треба. Не заперечую. Але допомога і УТРИМАННЯ - речі не зовсім, а може й "зовсім не" одні й ті ж.

Відповісти | З цитатою

Антоненко П. | 2010-03-12 19:10

На цей раз повністю згоден по суті з відповіддю пані Олени Фандоріну. По суті сказаного, звісно, бо щодо форми — прикро, що журналістку знову емоції занесли до таких не по-жіночому вульгарних термінів, як “маячня”, “розпатякувати”, “людина з хворобливо завищеною самооцінкою”. Повірте, від цих грубощів аргументи не стають вагомішими. Але, повторю, по суті сказаного авторка права — в тому, що не треба звертати вбік від теми дискусії, А головне — кидати звинувачення посадовим особам, та просто людям, у доволі тяжких кримінальних злочинах, як то крадіжка, присвоєння аж двох мільйонів гривень,— це вже серйозно. Тут уже автору таких звинувачень треба або довести їх у суді, якщо є що довести, або якщо нічого, то самому відповісти перед законом за злочин — наклеп і образу честі й гідності людей. Тому-то й ховаються за псевдонімом. І ось колосальна різниця між пресою й Інтернетом. Будь таке надруковане в газеті, в разі неправдивості люди можуть подати в суд, причому і на автора, і на газету, а якщо газета умудриться надрукувати анонімку, то на саму газету, Та навіть якщо автор і знайдеться, то іноді позови подають лише на газету. Інтернет в цьому плані поки що не прирівняний до преси, на нього в суд не подають. Що плодить ще й розмноження пліток і чуток, зокрема, в коментарях. В суд не подадуть, але адекватно така й довіра до того, що сюди, в Інтернет, виноситься.

Відповісти | З цитатою

Сергій Соломаха | 2010-03-12 18:14

Чим більше розвинута культура у суспільстві, тим гуманіше його ставлення до тих, хто "випадає" зі спільноти.
Це один з засобів виховання молоді у суспільстві.
Тому треба тільки вітати усі альтернативні способи надання гуманітарної допомоги людям, а не покладатися тільки на церковні організації.
Головне щоб держава, через саме такі заклади, як описує авторка, встановлювала мінімальні стандарти гуманітарної допомоги для тих, хто її потребує.
Щодо конролю за витратами бюджетних коштів, то це проблема усіх бюджетних утанов.

Відповісти | З цитатою

Редактор новин | 2010-03-12 17:13

Олена Лазун

Фандорін

Фандорін дійсно не був лаконічним :) Напевно, хотів сказати що у тому притулку нема добрих справ, про які говорила Ваша вчителька. Точніше, є певна їх імітація для власних сумнівних і недобрих цілей.

Відповісти | З цитатою

Олена Лазун | 2010-03-12 11:08

Фандорін

По-перше, щодо адвокатства. Безглузде звинувачення. Питання до Вас, Фандорін (судячи з вашого псевдоніму, Ви, мабуть, людина з хворобливо завищеною самооцінкою. Гадаєте, що розумніший за всіх? Дарма.) - Ви себе вважаєте прокурором в цій справі? Якщо так, то підписуйтесь своїм справжнім ім"ям. Якщо те, що Ви пишете дійсно має під собою якусь основу, а не є маячнею.
Далі. Ви, коли читаєте, то читайте уважніше. Я пишу про безпритульних, які потребують допомоги від простих громадян Чернігова. І допомога ця - продукти харчування, одяг, якщо є можливцість - робота для безхатченків.
До чого тут Ваші розпатякування з приводу фінансових пірамід, які, за Вашими словами, будує Чернігівська влада?
Висновок один : Ви боїтеся написати все це відкрито і підписатись власним ім"ям. Авжеж, бо за це доведеться відповідати. А так, виходить, просто скористалися моїм блогом, щоб все це тут написати.

P.S.: Велике прохання до коментаторів. Пишіть по суті мого запису, з приводу тієї чи іншої теми. Не потрібно тут під виглядом коментарів викладати свої величезні опуси на зовсім інші теми. Майте сміливість публікувати свої "сміливі" думки окремо і під власним ім"ям.

Відповісти | З цитатою

Фандорін | 2010-03-12 10:45

Одне «але» для Олени.
Звичайно, ми можемо вести тривалі філософські розмови на тему милосердя, якби не одне «але»… Всі ми давно звикли до того, що всі представники влади від начальника ЖЕКу до міського голови повинні красти – для цього вони (або в них) вкладали гроші в свої передвиборні кампанії або купували посаду у міського голови – такий у них бізнес, і нічого більшого. Ми всі звикли до цього, а-дап-ту-ва-ли-ся і, якщо не свідомо, то на рівні підсвідомості, ставимося до таких дій влади без відчутного щеміння в серці. Але, як і будь-який інших дракон – чернігівська влада, відчуваючи свою безкарність та бажання підвищувати рентабельність свого бізнесу, «розширює сферу оподаткування» (читай – збільшує кількість «дійних корів»).
Лідерство у цьому напрямку, безперечно, за Оксаною, мабуть, тому що молода та цинічна, без «комплексів» та моральних переживань. Чого, наприклад, варті, так звані, «сніданки від міського голови для молодших школярів» - це та програма, за якою у депресивному минулому році з міського бюджету через фірму «Шкільне» було «відфільтровано» 5 000 000 гривень, два мільйони з яких пішли до кишені Соколова та Оксани.
Цього року Оксана розкрила іншу «тему» - безпритульні. Так, проїжджаючи по ментальності чернігівця Оксана перейшла від батьківсько-материнського інстинкту та натиснула на їх милосердя. Дуже тонкий психологічний підхід - браво! Це вже не ремонт покрівлі та ямковий ремонт доріг, не передача шкіл судам, а землі – потрібним людям, не відкриття фонтанів та вагоноперевертачів... Хто ж візьме на себе відповідальність протестувати проти дитячих сніданків або милосердя до ближнього?
Можливо, гуманітарна сфера нашого міста більш вразлива до її обізнесовування і до приходу Оксани була цнотливою, але гра на почуттях городян задля висмоктування фінансового ресурсу з бюджету вражає!
Щоб довести обґрунтованість своїх висновків щодо цілей та необхідності бюджетного фінансування притулку для безпритульних можу зазначити лише одне. Дякувати Богові - ми живемо у Православній країні, на землі, де є достатньо храмів та монастирів, в яких нікому не відмовлять у милосерді, моральній та матеріальній допомозі. Знову ж, одне «але»… Тому, хто потрапив у скруту, потрібно вести свідомий образ життя та, у відповідь, докладати зусиль дотримання заповідей Божих… Не думаю, що хтось із безпритульних, які опинилися не по своїй волі у складних життєвих умовах, не піде до Православного храму через релігійні переконання або незгоду з принципами Віри Христової…
Переглядаючи чернігівську пресу, до вас Олено, як до адвоката мафії, у мене виникло, принаймні, два питання: «навіщо влітку опалювати приміщення притулку?» та «з якою соціальною метою безпритульних будуть катати на катері?». Якщо не знаєте відповіді, то спитайте у Оксани…
На сам кінець, сподіваюся, Олено, що адвокатом мафії ви стали в результаті її тонкої гри на ваших почуттях, в іншому випадку - ви або не достатньо в темі, або цей пост – частина вже вашого бізнесу, а не зовнішнє спонукання до милосердя…

Відповісти | З цитатою

Чемериський Павло | 2010-03-11 23:41

Антоненко

Шановний Петре Яковичу, от ви щосили б*єте себе в груди щодо стажу журналіської діяльності та інших власних чеснот, та от біда - на відміну від Олени ваша газета жодного разу не підняла на своїх сторінках проблеми цієї категорії людей, вас більше хвилюють висосані з пальця питання мови, антисемітськи розбірки, ксенофобські тези вашого редактора Чепурного, з*ясування хто українськіший українець та таке інше.
При всій повазі до вас, хочется аби ви звернули увагу на цю проблему та вказали щлях її вирішення, бо ці люди не будуть чекати та тимбільше читати вашу газету, а підуть і вчинять черговий злочин, аби дістати кусок хліба. Ви замислітся на мить, їм нічого втрачати, отже це очевидна загроза для і так скадної нашої креміногенної ситуації. Цих людей навіть не сотні, їх тисячі, то вдумайтесь що все таки краще та раціональніше надати їм миску худої юшки(хоч якось контролюючи їх пересування та вчинки), чи стати їх жертвою в темному провулку. А від того що ви когось закличете до роботи або до суспільно корисних справ, крига цієї проблеми не скресне.
Оце і є головна біда - ваша і ще багатьох інших політично заангажованих журналістів, адже ви замісь реальних рецептів вирішення складної ситуації, оперуєте промовами та гаслами в пустоту.

Відповісти | З цитатою

Антоненко | 2010-03-11 22:08

Займаючи ПЕРШЕ МІСЦЕ по коментуванню на блогах, незмінно даючи відповідь на всі тексти всіх авторів, анонімний “Чемериський”¸ схоже, ще жодного разу не коментував, не відповідав по суті розмови. Як і авторка цього тексту. Вона написала текст, встигла звично тричі (!) написати коментарі на коментарі читачів, і досі нічого не зрозуміло по суті. А якщо я, вбогий, не читав тих друкованих видань, на які працює авторка і де вона написала, дуже сподіваюсь, що вже конкретно і чітко? Ну, не сподобився прочитати. Ми ж знаходимося в солідному Інтернет-виданні, в засобі інформації, і кивати на те, що десь щось ще надруковано, це вже, вибачте…
Те саме й щодо “Чемериського”. Ти про Івана, тобі про Митрофана. Замість розмови по суті — розмова про того, хто саме щось сказав, в даному разі про мене. Та яка різниця, що я тричі поганий? Що, від цього поганим стає те, що сказав, чи кращим той текст, який обговорюється? Це що — за принципом “сам такий” або “а хто це там говорить?”. Говоріть, заперечуйте по суті того, що сказано, а не про те, хто сказав, який він, такий чи не такий. А сказано мною було, що замість того, щоб казати на людей “тіні” чи “безхатченки”, треба розібратися, чого ці люди просять подаяння у вигляді банки варення? Повторю: не вірю, щоб не можна було цю банку заробити. І запрошую Чемериського і авторку хоч завтра надіслати в нашу газету, де я працюю, жаждущих і страждущих. Я особисто вручу охочому банку варення з фруктів чи ягід, вирощених власноруч. Але принципово заставлю страждущого кинути символічні три лопати снігу або наклеїти на стовпі два-три оголошення чи продати на базарі дві-три газети. Тобто, зробити щось хоч на три копійки. Це, до відома декого, якщо вже перейшло на особистості, говорить людина, у якої 42 роки трудового стажу, в тому числі понад 30 журналістського, якщо, правда, опонент вважає цю професію суспільно корисною.
А поскільки, на відміну від Чемериського, хочу говорити по суті, а не загалом, то ще конкретніше відповідаю на закиди. Я нікого не повчаю і не умствую, а хочу, щоб наша журналістська професія дійсно приносила користь людям. Скільки яких я тем підняв у пресі, “Чемериському”, думаю, добре відомо. А щодо СПРИЯННЯ вирішенню цих проблем, то головне сприяння засобів інформації уже в тому, що вони піднімають ці проблеми, показують їх, ставлять перед владою , яка вже точно має їх вирішувати, і показують виборцям, людям, які обрали цю владу, чи вирішує вона ці проблеми? І дай Боже, щоб преса робила уже це.

Відповісти | З цитатою

Чемериський Павло | 2010-03-10 23:56

Антоненко П. Я.

Петре Яковичу, от ви все тут - умствуєте, всіх повчаєте, хотілося б лишень запитати - а якою справою(суспільно корисною) займаєтесь ви? І яку тему окрім пронафталіненої мовної та релігійно - політичної ви підняли, а головне - СПРИЯЛИ ЇЇ ПОЗИТИВНОМУ ВИРІШЕННЮ?
Відчуваю, що ніякої. Але зараз ви немовби пристарілий лев, накинулись на сентиментальну дівчину з добрим серцем. Чи це з віком ви подібно школяреві, що смикає дівчину за косу намагаєтесь якомога сильніше дорікнути їй незрозуміло в чому, проте вік дає своє, і ви лише виставили себе смішним та потішили присутніх.))))))))))

Відповісти | З цитатою